Профілактика хвороби Альцгеймера

Чи можна запобігти Альцгеймеру? Експерти погоджуються, що в переважній більшості випадків ця хвороба, як і інші хронічні захворювання, ймовірно, розвивається внаслідок складних взаємодій між різними чинниками, включаючи вік, генетику, навколишнє середовище, спосіб життя та супутні захворювання.

Такі фактори, як вік чи гени не можуть бути змінені, однак, усі інші можна мінімізувати, щоб зменшити ризик появи Альцгеймера. Основне завдання превентивних кроків – покращити когнітивні процеси, сприяти побудові нових нейронних зв’язків в мозку.

 

  • Тренування мозку: вивчення нової інформації (слів, віршів), інтелектуальні ігри, гра на музичних інструментах та, навіть, виконання звичних ритуалів лівою рукою чи зміна маршруту на роботу, дозволяють зміцнити нейронні мережі мозку та сповільнюють їх ослаблення в процесі старіння. Ці кроки знижують ризик захворювання у 2,4 рази.
  •  Спеціальне харчування: збалансований раціон з низьким глікемічним індексом запобігає не лише серцево-судинним хворобам і появі діабету, а й деменції. Для здоров’я мозку і всього організму в щоденному раціоні мають бути нежирні види м’яса, морська риба, продукти з цільного зерна, яйця, фрукти та овочі, особливо зелень, горіхи, бобові, кисломолочні продукти, якісні жири. Варто уникати надлишку вуглеводів, смаженої їжі, трансжирів і солодощів, адже споживання 30 грамів цукру на день підвищує ризик захворювання на 33%.
  • Спорт і фізична активність: для профілактики Альцгеймера не потрібно годинами пропадати в тренувальному залі, набагато важливіше регулярно і помірно навантажувати тіло різними видами активностей. Це можуть бути піші прогулянки, біг, заняття спортом кілька разів на тиждень, танці. Науковці стверджують, що таким чином не лише підвищується тонус м’язів, кровопостачання всього тіла, а й покращуються когнітивні функції.
  • Соціалізація та відчуття щастя: самотність, хронічний стрес та депресія підвищують імовірність розвитку Альцгеймера, оскільки через високий рівень кортизолу (гормону стресу) зменшуються області мозку, що відповідають за пам’ять. Тому спілкування, дружба та самореалізація для людей похилого віку не менш важливі, ніж у молодшому віці.