Причини виникнення хвороби Альцгеймера

Причини виникнення хвороби Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою причиною старечої деменції та спричиняє 60-80% випадків цього синдрому. Захворювання, яке вражає клітини мозку, вперше виявив німецький невролог Алоїс Альцгеймер. З того часу науковці змогли зробити значний прорив у вивченні захворювання та зафіксували момент його утворення.

Хвороба Альцгеймера виникає через аномальне накопичення певних білків в клітинах мозку і міжклітинному просторі. Бляшки з фрагментами бета-амілоїду осідають в проміжках між нервовими клітинами, блокуючи зв’язок між ними.

Інший, під назвою тау-білок, в мозку здорової людини стабілізує компоненти каркасу, що підтримує клітини цілими. Під час молекулярних змін він стає токсичним, починає злипатися між собою, утворюючи руйнівні для нейронів нейрофібрилярні клубки. Ці зміни починаються за багато років до появи перших симптомів.

Концентрація амілоїдних та тау-білків в мозку, враженому хворобою Альцгеймера

Концентрація амілоїдних та тау-білків в мозку, враженому хворобою Альцгеймера

Тригерами захворювання є один або сукупність чинників. Перш за все – вік: після 65 років ризик подвоюється щоп’ять років, після 80 років хвороба зустрічається у кожного шостого, після 85-ти – кожного третього, у кожного другого після 90 років. Існують і статеві відмінності – жінки частіше хворіють на хворобу Альцгеймера, особливо після 85 років.

Вагомим чинником є синдром Дауна та генетична схильність. Проте, такі діагнози, як ожиріння, діабет, гіпертонія, серцево-судинні захворювання, клінічна депресія і стрес, запальні процеси в організмі, звичка палити та сидячий спосіб життя здатні пришвидшити розвиток хвороби Альцгеймера і прояву симптомів.

Симптоми нейродегенеративного захворювання

Захворювання відбирає в людини вісім життєво необхідних навичок: пам’ять, мову, орієнтування в просторі, часі й власній особистості, здатність адекватно сприймати навколишнє, конструктивні здібності, можливість вирішувати буденні проблеми, функціонування, здатність самообслуговування.

Пацієнти з цим діагнозом проходять чотири стадії хвороби. Перша – предеменція – відзначається рядом малопомітних симптомів, які часто плутають зі старінням чи реакцією на стрес. Неможливість згадати нещодавно вивчене, проблеми з засвоєнням інформації і зосередженням, абстрактним мисленням, розумінням значення слів, розвиток апатії – перші ознаки хвороби Альцгеймера, які в деяких людей з’являються за вісім років до встановлення діагнозу.

Рання деменція – друга стадія, під час якої хворий здатен виконувати багато завдань незалежно, але йому може знадобитися допомога в діях, що вимагають особливих когнітивних зусиль. Відбувається порушення пам’яті, особливо короткочасної, бідніє словниковий запас, з’являється незграбність та дефекти дрібної моторики.

Прогресування хвороби Альцгеймера призводить до третьої фази під назвою «помірна деменція». Відхилення у поведінці стають помітнішими, людина не може справлятися з більшістю повсякденних завдань, страждає довготривала пам’ять. Хворий забуває як читати, писати, підбирає неправильні слова замість забутих, не впізнає родичів. Знаковим проявом стають приступи агресії, марення, блукання, дратівливість.

Важка деменція – останній етап захворювання, коли допомога оточуючих життєво важлива для хворого. Спочатку пацієнт втрачає можливість говорити та все ще реагує на прояви емоцій від сторонніх. Виснаження та апатія, втрата м’язової маси та можливості виконувати будь-яку дію приковують людину до ліжка. Найчастіше до смерті призводять інфекційні хвороби та пневмонія.