Вплив стресу на нервову систему

Більшість людей відзначали наслідки впливу стресу на звучання голосу. Він починає тремтіти, змінюється тембр, а іноді голос «губиться». Є кілька пояснень аномалії. Одне з них – взаємозв’язок симпатичної і парасимпатичної системи.

Вплив стресу на нервову систему

Парасимпатична система відповідає за відпочинок, розслаблення, а симпатична – за мобілізацію організму у відповідь на загрозливі для життя і здоров’я фактори. У процесі розвитку людини в головному мозку утворилася кора, відповідальна за безліч комунікативних функцій:

  • міміку обличчя;
  • голос і мову.

Сигнали від кори до м’язів глотки, м’якого піднебіння, гортані, голосових зв’язок передає блукаючий нерв, який містить парасимпатичні волокна. У спокійному стані органами, які беруть участь в фоніаціі, управляє парасимпатична НС.

Під час стресу «управління» перемикається на симпатичну НС. Для подолання загрози тілу потрібно багато енергії. Воно мобілізує всі свої ресурси на реалізацію завдання «бий або біжи», відключаючи другорядні функції, наприклад, голосові зв’язки. Тому людина в стані сильного психоемоційного збудження починає заїкатися, висловлюватися незрозуміло або взагалі не може вимовити ні слова.

Енергозабезпечення

Ще одна причина дисфонії при стресі також пов’язана з мобілізацією організму і реалізацією завдання «бий/біжи». Для цього потрібна велика кількість енергії, яка вивільняється в результаті окислювальних процесів. Для окислення необхідний кисень – при стресі частішає дихання.

Щоб підвищити приплив кисню в організм, дихальні шляхи розширюються, в тому числі глотка. Збільшується голосова щілина. При розімкнутих голосових зв’язках складно видавати звуки, відбувається зміна тембру голосу, людина буквально німіє від страху, обурення, гніву.

І ще одна версія названа вченими. У разі, якщо загроза вимагає дії, а втекти або битися немає можливості, то включаються давніші структури головного мозку, що дісталися людині від рептилій. У безвихідній ситуації організм завмирає, «прикидається мертвим». У цей момент відключається більшість другорядних і більш «сучасних» функцій, в тому числі комунікативні.

Якщо стрес тривалий або травмуючий подія часто повторюється, то організм не встигає переключатися з симпатичної на парасимпатичну систему. У людини, що знаходиться в стані тривалого стресу, відзначається збіднення емоцій, застигле вираз обличчя, мова стає монотонною, голос тихим, глухим. Це «відключився» неокортекс, і блукаючий нерв перестав передавати сигнали в повному обсязі. А давніша структура підкірки «не вміє» спілкуватися.

До речі, блукаючий нерв іннервує безліч внутрішніх органів, в тому числі серцевий м’яз. Стрес призводить не тільки до втрати голосу. Він викликає прискорене серцебиття. При перемиканні на підкіркові структури серце «завмирає». Ці факти ще раз доводять, що організм людини – цілісна система, в якій всі функції взаємопов’язані.